Не всім в житті отак таланить,
Щоб долі дякувати міг.
Буває так, що нездоланний
Бар"єр впаде тобі до ніг.
І буде пошук компромісу
В твоїй спустошеній душі,
І давній відблиск оптимізму,
Як долі кращої рушій.
Усе життя багатолике
І швидкоплинну кожну мить,
Біду свою, малу й велику,
Ти мусиш серцем пережить.
Однак, на світі не буває
Одне в одне - людських сердець,
Тому й не кожне виступає
З лихою долею на герць.
А що вже випало зазнати
Тортур душевних і страждань,
Не дай себе переконати
Про крах твоїх переконань.
Отож гартуй чуття і волю,
У відчай марне не впадай.
Завжди лишайся сам собою-
Живи, борись, люби, страждай!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280495
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 14.09.2011
автор: Дощ