* * *

В  обмерзлій  шибці  тоне  сонячне  проміння...
Прийшла  пора  копичити  Знання.
Живий  вогонь  роздмухай  у  каміні,
візьми  на  руки  мудре  кошеня
(таке  малісіньке,  а  вир  у  нім  наснаги  є!):
ти  ж  так  давно  вже  Всесвіт  не  тримав.
Згадай,  відкрий,  вчитайся  у  Євангеліє:
ти  ж  Вічності  давно  не  відкривав.
Почути  істину  господню  на  Горі  Дня  -
це  ж  те,  чого  ти  так  давно  хотів?
Тож  всотуй  віру,  музику  горіння
й  прадавній  епос  племені  котів...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280577
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.09.2011
автор: Олег Гончаренко