Присипте моє тіло тальком білим,
нафарбуйте губи ці червоним.
Буду гарною як лялька я(ймовірно),
заховайте ви мій зрив нервовий.
Покладіть мене на оксамиті,
в найгарнішій сукні - у весільній.
Коли впевнитесь, що вшанували мить-
дерев'яний хрест мені могильний.
40 днів мене ще пам'ятайте,
ну а потім можете забути.
Лиш ім'я моє зрідка згадайте,
бо мене вам вже не повернути.
Знаю, що до раю не потраплю,
ну а в пеклі...там знайомих більше!
Ви не думайте, я зовсім не вмираю,
Просто інколи такі виходять вірші.
Хоча в день один це трапиться, ймовірно,
Та згадайте вмить що вам робити:
Присипте моє тіло тальком білим,
покладіть мене на оксамиті...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280777
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.09.2011
автор: Nomy