Ти була народжена квітнем…
тоді на замерзлих моїх долонях
вже не було жодної лінії
куди б могло рушити Його перо…
і не важливо, що ті ледь згадали
що їм робити коли на небі два сонця,
бо я поніс тебе загортаючи у своє світло,
ховаючи між думками у скронях,
на зворотній стороні вітру
залишаючи страх
дихаючи тобою занадто часто
я був повний єдиним
я живий ...
Ти все ж таки почув …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281012
Рубрика: Білий вірш
дата надходження 17.09.2011
автор: Вітер