В твоїх довірливих очах
Далекий біль ще не прочах.
Ти не ховай печально зір -
Мені довірся. І повір.
Повір і горем поділись -
Той біль, що завданий колись,
Хай не вертає в сни дівочі.
І гріх зґвалтованої ночі
З душі твоєї упаде.
І знов кохання молоде
Торкнеться серденька твого.
Ніхто й не знатиме того,
Що ти стражданнями жила,
Бо вже любов твоя цвіла
І цноти ніжний первоцвіт
В тобі буяв на цілий світ.
Його ж брутально розтоптав
Той тип, що з темряви постав.
Він говорив бридкі слова,
Він шлях собою закривав.
Та похіть ницих домагань
Ти відштовхнула без вагань.
І поплатилася за це.
І перегару дух в лице
Тобі всю душу вивертав,
А той уваги не звертав,
Хоч ти боролась, як могла,
Та відвернулась доля зла.
І цноти юний первоцвіт
Зів"янув ще на злеті літ..
І дотепер в твоїх очах
Той давній біль ще не прочах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281053
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 17.09.2011
автор: Дощ