Накривала мене з головою
І топила на дні ріки,
Катувала душу мою
Хвиля моєї журби.
Серце благало пощади
Думка питала поради…
Вони заблукали, в безвихідь упали
Правди дорогу не відшукали.
Розпинала журба і сміялась
Як я в горі своєму купалась,
Але вона так здивувалась,
Що я терпеливо трималась
І тортурам не піддавалась.
Надія зцілила душу
Щастя порвало пута,
Я вам признатись мушу,
Життя – це щастя й мука.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281058
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.09.2011
автор: Oksa-forever