ПРОЩАЙ УКРАЇНОНЬКО

Ще    хвилька    маленька,  пекуча,  мов  сіль
Стукає    серце,    мережаться    мрії.
Тріпоче    у    грудях    нестриманий  біль,
На  пил  розсипає  в  безвість  надії.

Приховані    сльози,    придуманий    сміх,
В    холодних    долонях    шукаю    тепла.
Вже    стеляться    смужками    безліч    доріг,
І    кличе    до    себе    країна    чужа.

Секунда  –  мить    віку,    мов    дрі́бен*    пісок
Колеса    мене    понесуть    в    далечінь.
Прощай,    Українонько,    рідні,    синок,
Духмянії    весни    й    палкі    солов'ї.

[i]Дрі́бен*    прил.  =  дрібний[/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281229
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.09.2011
автор: ГАЛИНА КОРИЗМА