Хіба ж колись?

Мій  сонячний,мій  зоряний,єдиний!  
Ось  так-бо  я  звернусь  до  тебе.  Знай,
в  поезії  і  пісні  лебединій
писатиму  про  тебе  і  твій  рай.
Повторності  твоєї  не  зустріти
ні  в  усмішці,ні  в  поглядах  чужих.
І  душу  ти  примушуєш  бриніти,
коханіший,
від  образів  святих!
Сама  себе  спіткаю  у  провалля,
коли  тобі  дарую  власне  'я'!
Хіба  ж  колись  любов  така  минає?
Невже  зректися  може  нас  земля?!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281266
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.09.2011
автор: Ліна Біла