Шелестять сумні дощі, падають у трави,
Гармонійно вітер музику веде.
Низько хилять листя у кленів кучерявих,
Білим птахом-лебедем серденько моє.
Липа розтривожена, бо гніздо покинуте,
Вже не чути клекоту милих журавлят.
Ластівки на південь полетіли, - сироти,
Може у дорозі їх крилоньки болять?..
Пахне в лузі нашому чорними ожинами,
Під листком сховалася зрошена оса,
А під тополиною два кущі калинові
Гронами провислими стягує вага.
Там, де граб похилений, біля пня широкого,
Виросли опеньки, оком не злічить.
Радісно скрекоче у горі сорока,
Тишу наполохує у ранкову мить.
Літній сад посипаний листяною ковдрою,
Мелодійно стукають крапельки дощу.
Чути шепіт осені з стомленою мовою
Я її, мелодію віршем запишу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281293
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.09.2011
автор: ГАЛИНА КОРИЗМА