Чому - серед десятків пропозицій -
Моя невидимість у тебе залюбилась?
Чому - серед мільйонів різних лиць -
Моя душа в твоїй співом розлилась?
Чому ти здався найріднішим
Серед всіх тих, що на шляху моїм траплялись?
Чому себе думками тихо тішу?
Хоч твої руки моїх й не торкались.
Бажання чом не перейшли у дійсність?
Лишався ж тільки крок... Та як безодня.
Це крах мене. Бо час без тебе – вічність.
Та є ще віра, що здолаєм терня.
1 квітня 2010 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281328
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.09.2011
автор: dzvinka