Між нами дощ і безліч кілометрів,
Вже не злічити всіх годин болючих,
Самотній подих вириваючись із нетрів,
Зника між прощання слів-колючих.
Може голос буде зовсім тихий,
Крізь перешкоди, тріск і темноту,
Буде досить лиш одного слова,
Такого теплого-"Прийду"!
У пам"яті жевріють ті моменти,
І серце тихо береже тепло,
Вітер принесе лише фрагменти,
На згадку, що це все не сон.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281523
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.09.2011
автор: Юлія Панкова