СТРАЖІ ГІР

І  настає  у  всесвіті  час,  коли  тьма  хоче  перемогти  світло,  а  світло  бореться  із  тьмою.
І  все  у  Всесвіті  має  зв'язок  і  рухається  по  колу.  Коло  за  колом,  життя  за  життям,  твориться  нитка  буття.
Тому  на  рідній  землі  та  в  інших  світах,  предки  і  нащадки  пліч  об  пліч  стоять,  даючи  відсіч  зайдам  і  ворогам.  Нема  для  них  меж  і  часових  кордонів,  бо  Роди  наші  у  вічності  перебувають.
І  мандрують  звитяжці  Перунові  під  покровом  Слави  у  часі  та  паралельними  світами,  допомагаючи  у  війнах,  злиднях  та  скруті  Родам  своїм,  впливаючи  на  долю  їх,  аж  до  початку  нового  кола  світобудови.

І  правда  зараз  є  така,  що  здригається  Карпатська  земля,  похитнулась  народу  Руського  свобода  й  воля,  і  не  сплять  стражі  гір,  борються  і  моляться  за  кращу  її  долю.  

Заграю  я  на  дримбі  
в  нескінченім  ритмі,
Ритмі,  що  заворожує,  
За  обрій  ген  несе:
По  зоряних  долинах,  
Квітучих  полонинах,
До  Ока  Роду  нашого,
Яке  до  витоків  веде.

У  серпневу  пору,
Під  розкати  грому
Доба  звитяг  прийшла,
Голос  трембіт  луна.
Відаючий  люд
Прямує  з  усіх-усюд,
Стати  щоб  у  лави
Війська  Бога  Перуна.

Старійшинам  родів
У  колі  дубових  кумирів
Перше  слово  дають:
З  вітрами  переміни  грядуть.  
Роди  наші  нескінченні
Ворогом  нескорені
На  МаКоші  і  там,  де  зорі
Народу  одна  ми  суть.

Станемо  на  стражі
Ми  у  своїй  стороні.
Негоже  під  кочівниками,  
З  Турулом  мир  нести.
Над  Дунаєм  братнім
Чи  бо  у  полі  ратнім
Пам’ятайте,  що  хотіли
Нам  предтечі  заповісти.

За  яким  поконом?
З  чиїм  родом?
З  предками,  нащадками,  
Як  у  вічність  прямувати,
Як  засівати  цілину,  
Ростити  хліб,  дитину,
Як  готуватись  до  війни
Секрети  бою  пізнавати.

У  колі  єднайтеся,  мужі,
Волхви  і  мольфарі,
Хто  відьмацьку  силу  має,
Характерництво  хто  знає.
Підіймайся  в  гору  ватра,
А  в  руках  бартка,
Нехай  Аркан  нас  поєднає,
Переродитись  душам  помагає.

Під  воїнів  мужніх  танець,
Співанок  гучних  вінець
До  Богів  ми  донесемо,
Зі  Славою  до  звитяг  підемо.  
Кістки  спочилі,
Паростки  пророслі,
Рідний  звичай  зачтимо.
Білу  Хорватію  і  Русь  піднімемо.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281618
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 20.09.2011
автор: Печерник