Ні за чим не шкодую, не загадую…

Ось  і  осінь,  крайкою  підперезана.    
Пломеніє  чорнобривцями  наш  сад.    
Заходився  вітерець  між  березами    
Зустрічати  навперейми  листопад.

Ні  за  чим  не  шкодую,  не  загадую    –    
Спалах  спогадів  з  туманної    імли.
Пролетіли  журавлі  понад  хатою,    
Залишили  слід:  курли-курли-курли…

Вже  покрилися  ліси  багряницею,    
Розстеляють  жовтий  килим  на  землі.
Зупинився  журавель  над  криницею,    
Саме  тут  ось  він  закінчив  свій  політ.    

Я  іду  покритою  мохом  стежкою,
Пізнаю  прозорих  лісів  новизну.
Посумую  з  осінню,  але  все  ж  таки    
Навесні  я  знову  сюди  повернусь.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281689
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.09.2011
автор: Тамара Шкіндер