Нехай весь світ – це лиш безглуздий бій…
Вінки лаврові і чини високі
Хай роздає нікчемності самій –
Йому вітати звично лжепророків!
Хай буде так, як вирішив сенат
Свавільної і дикої природи,
Де друг – не друг, і брат – уже не брат,
Лиш змови мас одні страждання родять…
Хай буде так, як цього хоче світ.
Хай селять кривду в золоті покої,
І обривають голубам політ,
Що мир несли в краї кривавих воєн.
Бо, мабуть, марно, стільки бід було -
Не ціниться ні спокій, ні свобода,
І бенкетує безтурботно зло,
А правда гола попідтинню бродить…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281738
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.09.2011
автор: Лілія Ніколаєнко