Не відчуватиму душі.
Навіщо музика у грудях?
Якісь пародії смішні,
А не обличчя знов на людях.
Зіграла роль – збирайся геть.
Наступний, хто чекає черги.
Ганяє протяг вітерець.
Все інше з подихом завмерло.
По металевих сходах крок.
Не ворушаться навіть миші.
«Ми все встигаємо у строк.»
І більш ні слова з-поміж тиші.
Здійнялись зорі. Місто спить.
Готує нам яскраві мрії.
Софіти – непомітна мить.
Життя – таке нове й невпинне…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281805
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.09.2011
автор: Lenchikk_n