Ти любиш джаз? Прокурений гуртожиток,
Старенькі вікна, що благають самоти...
Я, знаєш, некоханою не можу.
Потрібен ХТОСЬ. Цей хтось сьогодні - ти.
Давай на "Ви" і білий шоколад
На блюдечку з любов"ю і з арахісом...
А я ще вчора віри не йняла б:
Наш сивий світ - то Будди чи то Брахми сон.
Не вір, малий. Співай для мене голосно,
Хай в"януть спогади про всіх, хто "до",
Коли серед пустелі гладіолусом
Пускає корінь перша із подоб
Моїх, що зветься не Венерою чи Нікою,
Що ще не має імені свого...
"Співай щосили!" - з розпачем викрикую.
ЧергОвий в небі справно б"є у гонг.
Сигнал. То знак: хтось бавиться у трагіка.
Хтось вирішив і викресав нам залп.
Поразки загорта у білі стяги кат...
Давай на повну! Хто б що не казав...
19.09.2011
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281874
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.09.2011
автор: Ляля Бо