Так багато хочеться сказати теплих слів,
Але ти тримаєш їх у мене на губах,
І не можу їх вичавити з себе…
Я не можу до тебе приступитися…
Ти забарикадувалася в он-лайні,
І навіть не виходиш на вулицю
В таку чудову теплу осінь!
І постійно спригуєш на те, що тобі треба вчитися,
Невже ти не можеш знайти
Лишень одну вільну хвилинку
На мене…
Для мене…
Біля мене…
невже тобі настільки важко
Знаходитися поруч???
Невже….
Не питай як в мене справи!
Тобі ж реально байдуже…
Моє серце потемніло від кави,
І від сніданків туманами,
Моя душа знов вкрилася ранами…
Не нервуй…і не квап події,
Ні до чого путнього не приведе…
Я знаю що ти не терпляча,
Але я для тебе нічого не значу…
І не варто…не питай,
Давай без лишніх слів
Просто відпускай…
Мене чекає буревій…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=281962
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.09.2011
автор: Юра...