Наша природа уже доживає останні хвилини життя!
Люди щодуху гілку рубають на котрій самі сидять.
Ми збудували міста та фортеці там де природа була...
Там десь далеко, на півдні, чи сході йде дуже люта війна...
Крейсер із нафтою в морі потонув тягне з собою на дно
все що живе в цій воді каламутній... тобто раніше жило...
Там, поза лісом, струмок б-б-був б-б-блакитний...
він там і досі тече!
Тільки лежать там відходи токсичні! Де він початок бере...
Гей схаменіться! Облиште ту гілку! Чи вам набридло життя?
В нашому світі заводів і фабрик місця природі нема!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282030
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.09.2011
автор: ixeldino