Смарагдами засвітять зорі в небі,
Я їх діждуся, щоб розповісти.
Як донестями закохалась в тебе,
Та почуттів не можу донести.
Щоб не замерзли я попрошу вітру,
Хай не остудить він душі тепло.
Як буде боляче, я сльози витру,
Голубки сизокрилої крилом.
Вона тобі у серце навуркоче,
Мої слова кохання - чарівні.
І може у житті ще напророче,
Ті почуття незвідані мені.
І стане диво, серце зрозуміє,
Що зовсім поруч, бачиш ти її.
Як глянеш, то вона ніяковіє,
Додолу очі опуска свої.
Бери за руку, непускай від себе,
До серця свого ніжно пригорни.
І буде щастя, а чого ще треба,
Її кохай і вірно бережи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282061
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.09.2011
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)