Вагай, сковзарику,
ще ніц не скорик,
ще до коріння буде нам скоринь!
Ще писень* в бога
майже не спілий
на вбогу користь,
і речна п.о.г.а.н.ь,
чобітком суворим,
ще не зазнала
шляшу**
доліличу повінь:
ще є на залишку
задух
сумлінця,
нашоршить струм'я, як колись…
А, заки – вип'ємо
на сурмний сувій згоди;
най, навіть, зрясна…
Не сором, облиш.
Диви, як, поцупки, йде грець***
питома:
завада не зніячить скон
вагомий,
аж, доки
опришків неситую судому
не всмокче
в пасощі
збагна спориша міць…
_____________
*писень – від писання, тай від «писок», теж.
**шляшу – від шляху, тай, від того, теж, який трафить.
***грець – може не всі пам’ятають про те, що гречка тому так зветься,
що – від греків.
«грек(ць)» - то майже калька, з турецького «френк»,
тобто – «з ойкумени»,
для наших предків, то – з півдня, з Криму.
Ну, і, звісно, той «грець», що, «най би, взяв» )))
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282082
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.09.2011
автор: Криптопоэзия Krajzer