Зрусифіковане це місто.
Воно перед очима.
Тобі в нім затишно і чисто,
Тут вся твоя родина.
Мені воно холодне й сіре,
Воно мені нерідне.
Рядянські житлові квартири
Такі одноманітні.
І на білбордах вздовж провулків
Російськомовні гасла.
З вікна летить повно окурків,
Що навіть не загасли.
Я твоїм містом проїжджала,
А ти гуляв у парку.
Тебе зненацька покохала,
Ми цілувались палко.
Кохались солодко з тобою.
Скажи, навіщо звабив?
Мене, з чорнявою косою,
Скажи, навіщо гладив?
Скажи, навіщо говорив
На мові ти нерідній,
Російським словом задурив
Мені свідомість, бідній?
Пробач мені, я не залишусь,
Втечу, втечу, покину.
І в інтернеті не відпишусь.
Нехай без тебе згину!
Не хочу, щоб моя дитина
Російською зверталась.
Не в тебе я, а в Україну
Безтямно закохалась.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282124
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 22.09.2011
автор: Аліна Божнюк