Твій дотик. До мого плеча.
Не озирайся, це всього лиш вітер.
Горить багаття мого каяття,
Затьмарюючи полиском Юпітер.
Твій дотик. Обережний рух.
Молю... Лиш не на цій орбіті...
Не потурбуй космічний неба слух
Й обітниці, які давали літом.
Та пізно. Все йде шкереберть.
І стеля в мене - вже відкритий космос.
В твоїх очах - зіркова круговерть,
Між наших душ - непереборний осмос.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282145
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 23.09.2011
автор: Хельга Ластівка