Безнебий Київ проводжав дощем
І вслід кричали гальма електричок.
Ми поговорим на мільярди тем
Тепер, як вперше. Заново незвично.
Погода? В нас - теж крізь дощ видно сонце...
Здійнявши пил, не бачимо часу.
Немає як. Надіємось на потім...
А далі - якщо крила понесуть...
Дорога вмита. Знак у білій рамці:
"За триста метрів поворот НА КРАЩЕ".
Вже, значить, скоро. Зустрічай уранці!
І від дощу сховай мене плащем!..
09.09.11 18.16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282308
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 23.09.2011
автор: Аліна Шевчук