ПРИНЦЕСА
Роздмухує вона загадкову тишу
Та ловить час від часу миші…
Не претендує на посаду ревізора
Коли залишиться одна із ковбасою.
Натура тонка, хитра та вразлива;
Пухната шуба вказує куди ходила…
Тихенькі лапки, миє вушко,
Мені вона, немов, подружка.
І не відгукується вона на киці-киць,
І не боїться гучного «заберись»!
Я кличу лиш: «Принцеса, йди сюди!»
Вона – лиш киця, а натура хоч куди!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282332
Рубрика: Стихи, которые не вошли в рубрику
дата надходження 24.09.2011
автор: Dragon`s_smiles