Рибка
Спустошена, занедбана криниця
Із дна якої стійко пахне мулом –
Душа моя. Живу, немов черниця
У спогадах і мареннях минулим.
Вдивлялася в очей холодне небо
І падала в безодню порожнечі.
Мабуть тоді щось сталося страшне, бо
Пливла земля, міняли колір речі
І вечір задурманив співом скрипки
Збагнула я, що серце напівп’яне –
Акваріум для однієї рибки –
Вона ж втекла у простір океану.
Йодованим повітрям обпікали
Солоні бризи ніздрі й скло розбите.
Її ж, напевно, звабили корали
Яскраві, і безмежний обшир світу...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282353
Рубрика: Стихи, которые не вошли в рубрику
дата надходження 24.09.2011
автор: Dragon`s_smiles