Грає осінь сонату
на струнах моєї душі,
звуки нечутно злітають
десь у сяйну височінь.
Вплітаються в музику вітру,
у шелест листків золотих,
у запах останніх вже квітів,
у сльози дощів проливних.
Симфонія осені лине
над лісом, над містом, селом,
дзвенить у полях і долинах
прекрасна і дивна, мов сон.
Грає осінь сонати
на струнах людської душі
не кожен лиш може відчути
мелодію вічності змін.
21.09.2011р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282419
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 24.09.2011
автор: Alyana