Стогін старенького потяга,
скрекіт залізних коліс.
Ми від жагучого потягу,
мліли неначе колись.
Думи біжать перед поїздом,
крізь перехрестя доріг.
Квапились , жити ми порізно,
й молодість вік не зберіг.
Стогін машини залізної,
й погляд, сліпих ліхтарів.
Спогади, в юність залізли,
Боже,як час постарів...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282436
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.09.2011
автор: Вразлива