Участник_№20

ЛЕГЕНДА

Легенду  цю  ще  дід  мій  розповів
не  стану  провіряти  правду  слів,
скажу  як  Бог  нам  роздавав  літа
то  присудив  однакові  права,
зрівняв  в  літах  людей,  котів  і  псів.

Але  собаки  з  кішками  не  раз
просили  в  бога  скасувать  указ
і  добру  половину  своїх  літ
віддать  людині  пильнувати  світ,
щоби  Земля  цвіла  в  добрі  всякчас.

І  Бог  послухав,  але  мовив  так:
-  То  дуже  добрий  благородний  знак!
Я  виправлю.  Хай  люди  на  Землі
будуть  повік  вам  вдячні  і  мені
і  поміж  вами  вже  не  буде  сварк.

Отак  дійшло  те  і  до  наших  літ.
Та  чи  шануєм,  бережемо  світ,
чи  друзів  менших  часом  не  б"ємо,
чию  ми  пайку  дотепер  їмо,
чи  Бога  пам"ятаєм  заповіт?

Живуть  у  мирі  вже  собака  й  кіт
а  ми,  як  навіжені,  множим  гніт,
вбиваєм  один  одного,  крадем.
вже  полем  битви  став  святий  Едем,
горить  в  вогні  жадоби  Божий  цвіт.

Чи  спинимось,  згадаємо  коли,
що  Бог  нас  сотворив  таки  людьми?
Чи  крихту  хліба  зі  стола  візьмем.
поділимося  з  ближнім  злидарЕм
собаку  й  кішку  нагодуєм  ми?

--------------------------
Мене  часом  долає  перелом
і  я  кидаюсь  битися  зі  злом,
крізь  сум  і  глум,  байдужості  тенета,
як  блудний  пес,  пускаюсь  по  планеті,
на  підлість  їжусь  і  шиплю  котом...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282445
Рубрика: Стихи, которые не вошли в рубрику
дата надходження 24.09.2011
автор: Dragon`s_smiles