Улюбленці народні не вмирають

(Сонет.  Римуються  початки)

Під  прахом  забуття  часів  далеких
«Великих  Карлів»  подвиги  тускніють.
Зі  страхом  никне  слава  кровожерів.
Їх  лики  в  тартарі  в  пітьмі  щезають.

Хоч  й  народився  бідним  Карло,  в  казці
Поліно  оживив  він  сучкувате:
Заворушився  Буратіно.  Хлопчик
Колінним  скрипом  сповістив  безсмертя.

І  синові,  і  батькові  –  шаноба.
Похнюплені  від  ляльки  веселіють.
В  єдиному  доходять  згоди  люди:
Улюбленці  народні  не  вмирають.

Великих  лики  –  суто  прах  нікчемний.
Безликих  лики  розганяють  морок.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282748
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.09.2011
автор: Михайло Нізовцов