Моя мама любила вишні-
Соковиті червоні грона,
Що вкривали деревця розкішні,
Де любили сидіти ворони
І клювати вогняне диво.
А ми з мамою рвали вишні.
Моя мати така красива
І волосся куйовдилось пишне.
Ми по вишні ходили у поле,
До околиці сивого лісу,
Де вишняк захлинався роздоллям
І ховав в своїх нетрях мелісу.
Я щоліта збираю вишні.
Полиск їх виграє в долонях,
Нагадає роки колишні
Й терпко робиться моїм скроням.
Стиглі ягоди пахнуть смачно
Сонцем, лісом, блакиттю неба.
Я цим ягодам дуже вдячна
За дитинство. А сліз – не треба!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282776
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.09.2011
автор: Міла Савченко