Горобина

Горобина  рясніє  червона;  
Мов  багаття  яскраве  горить.  
То  насправді  її  лише  грона  
із  чарівності  зіткана  мить.  
У  очах  вже  від  неї  оскома,  
У  думках  те  проміння  блищить.  
В  чому  сила  її,  невідомо  -
Та  без  погляду  не  залишить.

Мов  жаринки  ввібрала  від  сонця,  
Начіпляла  на  себе  рясні.                        
Навіть  листя  в  охру  одяглося,  
Коли  стали  короткими  дні.  
Горобина  достигла  вже  зовсім;  
Де  обсипалась,  та  на  землі.
А  за  нею  опало  волосся  -  
Її  листя  в  осінній  траві.
 

26.09.2011

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282834
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 26.09.2011
автор: Андрій Гагін