Тут, стомлена літом, росте кукурудза.
Міжряддям гуляє осінній вже вітер.
Сухі її шпилі гойда ... розминувся.
Лоскоче, шумить, навіть сльози їй витер.
А та лиш співає: шумить ніжно-тихо
і осінь сховалась в посохлому листі.
Все просто довкола - в середині стихло
і спокій осінній в душі умостився.
Така непримітна, знайома картина:
В буденності творяться образи-диво.
Один лише вітер й засохлі рослини -
Душа їх сприймає блаженно, красиво.
26.09.2011
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282835
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.09.2011
автор: Андрій Гагін