О, світлі осені печалі,
Торкнуться серця ще не раз.
Бо горобинові коралі
Принадніші усіх прикрас.
Приспів.
Осінній смуток серце крає...
Ми -долі непростої бранці.
То не кохання догорає,
Це - осені протуберанці.
Складає вересень рядками
Осінніх дум бурхливий плин.
Земля ще пахне чебрецями,
Дивує стразами ожин.
Запалює свічки шипшина,
Де так ряснів рожевий цвіт.
Що безпорадно й долечинно
Тобою затулив весь світ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282853
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.09.2011
автор: Тамара Шкіндер