У жінки мрія, як у птаха,
Думки - бистрі коні.
Між хмар її очі,
Життя на земнім вітрогоні.
Пломеніє червлене небо,
Сонця захі́д.
У полум'ї день догорає,
Летять думки услід.
Де сходиться небо з землею, -
У дивокрай.
Шалені вітри затихають,
Відгонять печаль.
Там затишно, любо, спокійно,
Легко, тепло́.
Як хочеться того спокою,
Життя, мов гірське джерело.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282938
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 27.09.2011
автор: ГАЛИНА КОРИЗМА