Вона знала, що завтра насниться п’ятьом -
І мені - я був шостий.
Я вдивлявся в проміння гірського світанку,
Покриваюче білу шкіру – золотом,
Все було зайвим, крім неї, крім мене,
Та й я був гостем.
Вона була моєю Гекатою,
Зрадою,
Облудою…
Вона була для мене Фемідою.
Йдучи я лишав для неї декілька тисяч
Ударів золота.
Вона лишала мені
Конверти, папір – листи:
Жодного разу -
Не написані.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282975
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.09.2011
автор: Amon Urija