Чорнобиль - страшне слово,
Чорнобиль - біль і горе.
Покинуті хатини
І сльози у дитини.
Чорнобиль - дріт колючий,
Чорнобиль - душу мучить.
Закинуті криниці,
З них не поп'єш водиці.
Самотньо яблуко висить,
З сумом фірточка рипить.
Ніхто не зірве вишню,
Вона тут ніби лишня.
З сумом вулиці й двори,
Навіть в небі журавлі.
Чорнобильську минають зону,
Бо так бракує їм озону.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283031
Рубрика: Присвячення
дата надходження 27.09.2011
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)