Людина скромна, проте знана.
Мабуть, такими є Герої.
Тепер немає тебе з нами
Та ми пишаємось тобою.
Наш стародавній Переяслав
Постав величний у віках.
Таки могутнім був твій заспів -
Музейний славний патріарх.
Уклін Григорію й Тарасу
Ти склав життям. Поважний строк!
Машину вигадавши часу
Здійснив поміж епох свій крок.
У щирім прагненні творити.
Ти нам лишив чарівний світ.
Твої музеї – твої діти -
Нехай живуть багато літ!
Життя твоє не припинилось,
Хоч сам у вирій відлетів
Нащадкам справа залишилась.
Ти ж місце в пам’яті посів.
Хрести церков, хатинок стріхи,
Широкі крила вітряків...
Твоє творіння – наша втіха
Нехай лишиться навіки.
Всім серцем ти плекав ідею,
Творив за покликом душі.
Твоє життя – твої музеї
Нас кличуть в подорож. Мерщій!
27.09.2011
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283088
Рубрика: Присвячення
дата надходження 27.09.2011
автор: Мурмаш