Не підганяй кохання, зупинись,
Відчуй, як ніжно пахнуть в полі квіти.
І як шепоче казку дивний ліс
Дощу краплини падають на віти...
Не підганяй кохання, зупинись,
Послухай, що вітри тобі шепочуть
До трав духм'яних ніжно пригорнись -
Вони тепла і ніжності так хочуть.
Не підганяй кохання, зупинись,
Запам'ятай цю мить таку чудову.
П'янким туманом в полі простелись,
Відчуєш мову щиру і казкову.
Не підганяй кохання, зупинись,
Не все в житті до тебе швидко плине.
І ті слова, що говорив колись,
Співають в серці співом солов'їним.
Не підганяй кохання, зупинись...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283216
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.09.2011
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)