***
Хто я? Що я? Мрійник, як не гірко,
Синь очей що загубив в імлі,
І прожив, як ніби так потрібно,
З іншими у згоді на землі.
Я тебе цілую – маю звичку,
Бо багато інших цілував,
З сірників викрешую вогнища, -
Промовляю в любощах слова.
"Рідна" і "кохана", і "навіки",
А в душі завжди одне і те ж,
Як жаги торкнутись чоловіка,
Там, звичайно, правди не знайдеш.
Через те душі моїй не слізно
Від вогню відмовитись, не гріх.
Ти моя ходяча, о, берізко,
Створена для мене і для всіх.
Рідна ти завжди мені – ціную,
В твій полон нелагідний сягну,
Я тебе ніскільки не ревную,
Я тебе ніскільки не кляну.
Хто я? Що я? Мрійник, як не гірко,
Синь очей що загубив в імлі, -
І тебе любив я досить гідно
З іншими у згоді на землі.
Переклад з С. Єсеніна
С. Есенин
***
Кто я? Что я? Только лишь мечтатель,
Синь очей утративший во мгле,
Эту жизнь живу я словно кстати,
Заодно с другими на земле.
И с тобой целуюсь по привычке,
Потому что многих целовал,
И, как будто зажигая спички,
Говорю любовные слова.
«Дорогая», «милая», «навеки»,
А в уме всегда одно и то ж,
Если тронуть страсти в человеке,
То, конечно, правды не найдешь.
Оттого душе моей не жестко
Ни желать, ни требовать огня,
Ты, моя ходячая березка,
Создана для многих и меня.
Но, всегда ища себе родную
И томясь в неласковом плену,
Я тебя нисколько не ревную,
Я тебя нисколько не кляну.
Кто я? Что я? Только лишь мечтатель,
Синь очей утративший во мгле,
И тебя любил я только кстати,
Заодно с другими на земле.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283324
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.09.2011
автор: Михайло Нізовцов