Запалила лампадку в садах бурштинова осінь,
Одягла у парчу золоту падолист – не в іржу.
Люблю тебе тихо. Суцвіття мого безголосся
Печаллю колише сутінь, ніби колиску чужу.
Украдене щастя болем в мені стоголосить.
Надривно тебе кохаю. А ти не приїхав чомусь...
Лягає між нас павутиння – срібне Господнє волосся.
Вином недопитим залишмо усе... Я навчусь
Розлюбити тебе такого, яким ти ще був учора,
Розлюбити твій голос, неначе яфинка, терпкий.
Я приходила так, як приходить покрова-покора…
Наче сонечка, в гості чекала. Чекала таки…
2011
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283347
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.09.2011
автор: Яфинка