Осіння октава

Лиш  декілька  листків  у  списку  теплім  вересневім,
А  так  –  пожовклий  Жовтень  багряний  на  дворі.
Вже  грає  Осінь  всю  октаву,  спійманих  у  невід
Думок  людських  і  листя,  народжених  в  горі…  

***********************************
Видно  кроки,  впевнену  ходу,
Твердо  Осінь  тупотить  землею,  
Так  вже  пише  в  Сонячнім  роду  –  
Люди  сумно  згадують  про  Лелю*.  
Жовтий  місяць  вигляда  з  ріки,
Їй  вже  листя  верба  дарувала  
І  Русалка  ковдру  із  ряски
Й  очеретів  ніжних  зготувала.  
Ще  підскочить  Цельсій  до  гори,
Баба  літо  жовтяве  принесе,
Чудна  Мавка  визиркне  з  верби,
Звіє  тепло  вітер  Перелесник**.

Лиш  попросять  забиратись  геть  
Падолиста  стражі  невблаганні.
І  завіє  вітру  круговерть
Розфарбовані  листки  востаннє.  

29.09.  20.40.  

*  Леля  –  у  давньоукраїнській  міфології  богиня  весни;  
**  Перелесник  –там  же,  теплий  вітер.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283448
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 29.09.2011
автор: Ярослав Дорожний