І прОйдеш повз,без гордості й пихи,
Бо і без цього в тОбі-щось високе!..
І проростуть затаєні гріхи
У мій смиренний,виважений спокій...
І прОйдеш повз,не знаючи про те,
Як я люблю і мучусь до нестями!..
Багряна ружа в серці зацвіте
І облетить додолу пелюсткАми...
І розів'ється пристрасті лоза,
Не давши плоду-вернеться в основу.
І в муках тих народиться сльоза,
А зі сльози повстане вічне Слово.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283481
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.09.2011
автор: Наталя Данилюк