До коли будете терпіти,
До коли доленьку свою,
Ви на тарілці віддаєте,
Царям, попам, віру свою?
На наших землях Українських
Будують храми золоті,
Московію же прославляють
Банченські люди молоді…
В асфальт закатують мільйони,
На Буковині патріарх…
Вапном фарбують нам паркани,
Траву рулонами - це жах…
Яким авралом, чиїм коштом,
Із Коростеня той асфальт?
По золотій дорозі – босим,
Хто буде йти на той парад?
До поки будете терпіти,
До поки доленьку свою,
Ви на тарілці віддаєте,
Царям, попам, віру свою…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283555
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 30.09.2011
автор: boroda-64