кіт
усім єство́м
до підлоги
приник –
просто зник
і не дише…
вмер,
як годинник
зіпсований
на стіні.
у хаті,
як на крини́чному
дні –
пружна́
і сторожка́
тиша.
…велика муха -
і та
змирилась
у павути-ні.
кіт –
лапки
невловимо повільні
безмовні
ті́ні –
зараз,
уже,
ось-ось!
не втаї́ться,
видасть себе
необачна
ми́ша…
у хаті
згу́рдилася,
як молоко,
такти́льно відчутна
тиша…
кіт
оголений дріт –
струм,
нерв
відкритий
зібравсь,
як пружина туга́,
стиснута до межі́,
чорний вогонь на ножі,
доля миті –
відпущена тятива́
і без промаху
в ціль
рази-ти!
…як ти,
коли
бажаної мети
узявсь
попри все
досягти
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283643
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.09.2011
автор: Валя Савелюк