У полі де волошки й маки в житі,
Де вітер теплий струшує росу.
Слова лунали ніжні і відкриті,
Несли кохання в серце - як весну.
І линули вони високо в небо,
Туди де зорі сріблом мерехтять.
А я звертала погляд свій на тебе,
І так тебе хотілося обнять.
Моя душа тепло до тебе кличе,
Зігрій і серце літом розпали,
Нехай вона любов ту возвеличе,
Не відштовхай, до себе пригорни.
Щоб не було розлуки поміж нами,
Тобі я дарувала маків цвіт.
Хай серце наповняється піснями,
Нехай свята любов - продовжить рід.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283704
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.10.2011
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)