На сторiнках мого письмового столу,
iдеально повний мiсяць,
цитує трагi-комiчним зiркам
мої одержимiсть i тугу..,
а я, над безвихiддю порожнечi,
залитою сумнiвною символiчнiстю
срiбної,та чорної фарби,
продовжую допитуватись у тебе
кохаєш чи нi...
Чи дочекаєшся моїх вуст,
доки буду навшпиньки блукати
серед безкiнечностi провулкiв серпневих мрiй.
Чи впiзнаєш моє мовчання у дзеркалi часу,
де вже стiльки тiней неосягнуло зародження щастя...
Де фатальнiсть простору моїх почуттiв,
навiть задля примхи чарiвника,
неперетвориться в звичку,
не стане абсурдною римою,
бо моя нерозтрачена нiжнiсть належить тобі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283803
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.10.2011
автор: Леслав