Ну . . понеслось

Мене  піймано  серцем  на  тому,
що  так  добре  бути  самому,
чи  то  пак..  самій.
Але  ж..стій!
Між  мною  і  Твоїми  руками
була  ніжність.
Чи  здалось.
Ну..понеслось.
Це  так  магнетично  і  добре,
бути  комусь  небайдужим,
чи  то  пак
не-  байдужою...
І  хотіти  доторків  ще.  І  
любити  намріяне  щось.
Ну...  понеслось.
крізь  страхи  отримати  
доброго  прочухана,  
я  була  заколисана
піднята  вище  голів  і  слів,
Чи  Ти  так  хотів?
Чи  я  захотіла?  
Захворіла  на  дитя  вогню
і  болю,
абортоване  недавно,  викинене
з  серця.
Звідки  воно  береться?  
Знову  тулиться,  в"ється.  моститься
Як  енергоносій.  
Так  добре  бути  самій.  
нічого  не  треба...
Як  же  добре  
коло  Тебе.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283818
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.10.2011
автор: Harmonika