у ди-тя-чо-му са-дку ме-не вчи-ли не Я-ка-ти
ма-ма бу-ла ви-хо-ва-те-лем у гру-пі
стро-га до си-на. у всякому разі подяка тим
хто сприймає мене: толерантно чи грубо
Я дихаю повітрям два десятки років
часто падаю у ностальгічну депресію
відсиджую дні по принципу караоке
в свідомості стукає верстат репресії
Я прошу перукаря брити голову "під три"
з цього понеділка знову кину палити
список нових починань не обходиться без біди
від моєї руки що розмазує палітру
Я ввечері купую дівчатам настрій-алкоголь
жест автоматичний але з поцілунками
рядками обманюю про "стрімкий карамболь"
їм не читаю. вірші з пивом важкі для шлунку
Я і вольфрам настільної лампи - волонтери
чужої популярності. у нічні зміни
працювати саме задоволення. terra(и)
Inc. полюють на увагу. як посміли?
Я йду в університет без бажання і снаги
вчу смердючі гнилі економічні бельбахи.
копаю це л*йно за допомогою ноги
але ж сам кладу голову на пень плахи
Я мовчу там де треба бити по мармизі
плекаю свої амбіції та потенціал
як жива статуя стою на карнизі
без бажання летіти, бо Я не Дедал
Я хочу багато музики і креативу
не подумайте що це висякані соплі
просто тлінне жж перемкнулось курсивом
"каханне" покищо мовчить прийшли "каноплі" (біл.)
01.10.11.
wiki: "репресія (тут) — це процес виключення зі сфери свідомості думок, почуттів, бажань та потягів, які завдають болю, сорому або відчуття провини."
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283820
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 01.10.2011
автор: Gaduk