ОДНОГО РАЗУ

Одного  разу  усвідомиш  
не  до  речі,
що  вже  навік  
твоє  не  склалося  
життя.
І  втягнеш  голову,  
і  вмить  зсутулиш  плечі,  
і  побредеш  кудись  
без  толку  
й  без  пуття.

Почнеш  незграбно  
загрібать  
руками,
як  в  чорторИї  
зламаним  веслом,
паперу  клапоть,  
де  збиравсь  
писать  
псалом,
зіжмакавши,  
швиргнуть  захочеш  
в  яму.

І  встромиш  очі  
в  землю,  
як  перо  –
печальний  образ:  
блазень  
і  пророк.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283854
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.10.2011
автор: Валя Савелюк