Ти світ довкола обнімаєш,
Даруєш щирі почуття:
кохаєш, мрієш, здобуваєш,
Ти випромінюєш життя!
Так вдало граєш пантоміма,
Міняєш маску і сюжет,
Для всіх ти просто паренхіма,
Без почуттів апологет.
А весь твій світ в тобі самій,
його ти палко захищаєш,
Як тайни всесвіту носій,
Лише собі ти довіряєш.
Твоїм життям керує страх,
І морок очі закриває,
Твій біль-вогнем горить в думках,
і серце й душу спопеляє.
Ти залишаєшся одна,
Криваві сльози проклинаєш,
Нестерпно душить тишина,
Ти смерть із совістю вінчаєш.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283925
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.10.2011
автор: Дуська